ISO 13857 допоможе знизити ризик травмування при роботі з машинами
Один із способів зниження ризиків, пов'язаних з обладнанням, полягає у використанні безпечних відстаней, що запобігають потраплянню верхніх та нижніх кінцівок у небезпечні зони. Які відстані вважаються безпечними під час роботи з машинами? Якими документами виробнику слід керуватися при виготовленні машин для їх безпечної експлуатації? Нещодавно з'явився документ, що визначає безпечні відстані для запобігання травмуванню людей.
У жовтні 2019 року Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) опублікувала стандарт ISO 13857:2019 «Безпека машин - Безпечні відстані для запобігання потраплянню верхніх та нижніх кінцівок до небезпечних зон» (Safety of machinery — Safety distances to prevent hazard zones being reached by upper and lower limbs).
Стандарти безпеки в галузі машинобудування
Згідно ISO 12100:2010, який визначає основну термінологію, принципи та методологію забезпечення безпеки при проектуванні машин, стандарти безпеки машин поділяються на три основні категорії:
- Стандарти типу A, в яких наведено основні концепції, принципи проектування та загальні аспекти, які можуть застосовуватись до всіх машин.
- Стандарти типу B, що стосуються або одного аспекту безпеки, або одного або декількох типів захисту, які можуть використовуватися на широкому спектрі машин:
- стандарти типу B1 щодо окремих аспектів безпеки (наприклад, безпечні відстані, температура поверхні, шум);
- стандарти типу В2 про запобіжні заходи (наприклад, дворучне керування, блокуючі пристрої, чутливі до тиску пристрою, огородження).
- Стандарти типу C, які визначають вимоги безпеки для конкретної машини або групи машин.
Приймаючи до уваги структуру стандартів безпеки в галузі машинобудування, описану в ISO 12100, стандарт ISO 13857 відноситься до документів типу B1.
Поняття безпечної відстані
При визначенні безпечних відстаней враховується низка таких аспектів:
- ситуації, що виникають під час використання техніки;
- результати аналізу антропометричних даних з урахуванням груп населення в конкретній країні;
- біомеханічні фактори, такі як стиснення та розтягування частин тіла, межі обертання суглобів;
- технічні та практичні аспекти;
- додаткові заходи для певних груп населення (наприклад, людей з особливими потребами), які можуть бути потрібними через відхилення від зазначених розмірів тіла.
Для кого призначено ISO 13857?
ISO 13857 розроблено для груп зацікавлених сторін, діяльність яких пов'язана з безпекою машин:
- виробники машин;
- органи охорони здоров'я та безпеки (регулюючі органи, організації щодо запобігання аваріям, дослідження ринку тощо).
Цей документ також є актуальним для тих, хто безпосередньо залежить від рівня безпеки, досягнутого вищезгаданими сторонами завдяки ISO 13857, а саме для наступних учасників ринку:
- користувачі машин/роботодавці;
- користувачі машин/працівники (наприклад, профспілки, організації для людей з особливими потребами);
- постачальники послуг (наприклад, компанії з технічного обслуговування);
- споживачі (якщо техніка призначена для використання споживачами).
Крім того, ISO 13857 призначений для органів стандартизації, які розробляють стандарти типу С.
Вимоги ISO 13857 можуть бути доповнені або модифіковані вимогами стандартів типу C. Вимоги стандартів типу C мають переважну силу для машин, на які поширюється їхня дія і які були розроблені та виготовлені відповідно до їх вимог.
Область застосування ISO 13857
ISO 13857 визначає значення безпечних відстаней як у промисловому, так і непромисловому середовищі з метою обмежити доступ до небезпечних зон машин. Безпечні відстані підходять для захисних споруд.
Стандарт покриває 95% населення, оскільки зазначити безпечні відстані для всіх категорій практично неможливо. У ньому надано інформацію з урахуванням людей старше 14 років зростом від 1,4 м, а також дітей старше 3 років зростом близько 0,9 м (тільки для верхніх кінцівок).
Метод безпечної відстані для управління ризиками застосовується тоді, коли ризик може бути знижений до достатнього рівня лише завдяки дотриманню дистанції. Оскільки безпечна відстань залежить від розмірів людини, деякі люди нестандартних пропорцій (наприклад, дуже високі) можуть потрапити в небезпечні зони, незважаючи на виконання вимог, зазначених у стандарті.
Крім того, ISO 13857 не може забезпечити необхідний рівень захисту щодо низки факторів, пов'язаних з випромінюванням (наприклад, це стосується небезпек, пов'язаних з іонізуючим випромінюванням, теплом, шумом, пилом).
>У статті використані матеріали з вебсайту ISO: https://www.iso.org